«Повість Скелястих гір» (англ. A Tale of the Ragged Mountains) — розповідь американського письменника Едгара Аллана По 1844, частково заснований на його враженнях під час навчання в університеті Вірджинії. Дія оповідання відбувається біля Шарлоттсвілля, і це єдиний випадок, коли По відправив героя до Вірджинії. Вперше Повість була опублікована в журналі (англ. Godey's Lady's Book) і згодом увійшла до збірки оповідань По (англ. Tales), опублікована в 1845 році.Головний герой оповідання — Огестес Бедло — молодий чоловік, який страждає на нервові напади. Прогулюючись серед пагорбів Вірджинії, він потрапляє у невідому долину з пальмами та гієнами, де бачить величезне східне місто. Спостерігаючи заворушення на вулицях і бунт черні, Бедло бере участь у придушенні заколоту, але гине. Йому здається, що душа відокремлюється від тіла, і він повертається туди, звідки почалася його загадкова пригода. Відчувши себе самим собою, герой повертається до лікаря і розповідає про те, що сталося. Лікар повідомляє Бедло, що зайнявся його лікуванням через його надзвичайну схожість з другом на ім'я Олдеб, який загинув під час придушення заколоту в Бенаресі при У. Гастінгсі, за 36 років до цього. Поки Бедло блукав у пагорбах, лікар саме займався описом подій заколоту на папері. Якщо прочитати «Бедло» задом наперед, то вийде «Олдеб».У «Повість скелястих гір» на перший план висунуто наукові теорії часів По, що переплітаються з історією Британської імперії. Автор передбачив нинішній інтерес до психоактивних наркотиків, переселення душ та розвитку відносин «лікар-пацієнт».хорор, містика, фантастика жахів, нервові напади, психоактивні наркоти, переселення душ