Політика — це ствердження недосконалості, трагічної дисгармонійності світобудови. Світ розколотий на ворогуючі табори, кожен готовий пожертвувати не лише власним, а й чужим життям, щоб утвердити вищість своєї правди, своїх переконань. І нема кінця цій виснажливій боротьбі, кривавому круговороту смерті.Лаконічно й обєктивно змалював Г. Косинка правду тогочасного життя, драматичні випробування людини народу. Його позиція в оповіданні - ніби позиція стороннього спостерігача, який констатує та детально описує окремі факти дійсності, не шукаючи, хто правий, а хто винен. Він сам ідеалізує головного геоя, бо в його характері поєднались такі риси, як сліпа віра в комуністичну ідею і подеколи просто нерозуміння політичного моменту.Письменник художньо досліджує таку 'політику', яка призвела до драм і трагедій людей, принесла страждання й сльози в українське село.українська література, класична література, українська література XX ст., новела, нерозуміння політичного моменту, класова ідея, боротьба, українське село, сенс людського існування, збереження духовних цінностей людини, жага до життя, людське життя, українська